Європейський парламент — це єдина у світі наднаціональна установа, яка обирається шляхом загального голосування. Раз на п’ять років громадяни країн Європейського Союзу обирають своїх представників, які приймають рішення, що впливають на життя понад 450 мільйонів людей. Вибори у 2024 році, які відбудуться з 6 по 9 червня, привертають особливу увагу, оскільки очікуються серйозні зрушення у політичному балансі всередині парламенту.
Наразі Європарламент складається з 705 депутатів, але після виходу Великобританії з ЄС кількість місць була перерозподілена. Очікується, що на майбутніх виборах буде обрано вже 720 депутатів. Участь у виборах візьмуть всі 27 країн-членів ЄС, і кожна з них матиме пропорційну кількість місць відповідно до кількості населення. Наприклад, Німеччина отримає 96 місць, Франція — 81, Італія — 76, а менші країни, як-от Мальта чи Люксембург, — по 6 місць.
Основні політичні сили: хто веде передвиборчу гонку
Європейський парламент поділений на фракції — політичні об’єднання, до яких входять партії з різних країн. Найбільшими з них є:
- Європейська народна партія (ЄНП) — права центристська сила, що тримає лідерські позиції у парламенті.
- Прогресивний альянс соціалістів і демократів (S&D) — ліва проєвропейська група, що виступає за посилення соціального захисту.
- Оновити Європу (Renew Europe) — центристська фракція, яка підтримує інновації, ринок і європейську інтеграцію.
- Зелені/Європейський вільний альянс — просувають екологічні ініціативи, права людини та децентралізацію.
- Європейські консерватори та реформісти (ECR) — виступають за менше втручання ЄС у внутрішню політику країн-членів.
- Ідентичність і демократія (ID) — праворадикальна фракція з євроскептичними поглядами.
Прогнози показують, що традиційні центристські партії — ЄНП та S&D — можуть втратити частину мандатів, натомість зростає підтримка у правих партій, таких як ECR та ID. Це може змінити рівновагу сил у парламенті, а отже — й напрямок політики ЄС.
На що впливатимуть результати виборів
Вибори до Європарламенту не просто змінюють склад законодавчого органу. Вони формують політичний курс ЄС на наступні п’ять років. Залежно від співвідношення сил у новому парламенті, можливі такі сценарії:
- Кліматична політика: посилення ролі Зелених може призвести до пришвидшення “зеленої трансформації” та відмови від викопного палива.
- Міграційна політика: посилення правих сил може зумовити жорсткіші підходи до міграції та охорони кордонів.
- Розподіл бюджету ЄС: від складу парламенту залежить, куди буде спрямована фінансова допомога — на оборону, соціальні проєкти чи цифрову трансформацію.
- Відносини з партнерами: політична більшість визначатиме, наскільки ЄС буде активним у зовнішній політиці, зокрема в питаннях підтримки інших країн, торгівлі, санкційної політики тощо.
Очікувані зміни та виклики нового складу парламенту
Після виборів очікується не лише оновлення політичного курсу, а й нові виклики для Євросоюзу. У найближчі роки ЄС має вирішити низку ключових питань:
- Як забезпечити енергетичну незалежність у часи глобальних викликів.
- Як зробити цифрову економіку справді доступною і безпечною.
- Як реагувати на популістські настрої та зростання євроскептицизму.
- Як реформувати механізми прийняття рішень, щоб уникнути гальмування процесів через національні вето.
Важливо також, що обраний парламент обиратиме голову Єврокомісії та впливатиме на формування всієї виконавчої структури ЄС. Тому кожен мандат має вагу — не лише символічну, а цілком практичну.
Вибори до Європейського парламенту — це не просто подія, а стратегічна точка для всього континенту. Вони показують, які настрої переважають у суспільстві, яким буде курс на найближчі роки, і наскільки стабільним залишатиметься Євросоюз у нових геополітичних умовах. Від участі виборців, обраних партій і подальших коаліцій залежить, чи зможе ЄС залишатись єдиним голосом у складному світі.
